субота, 19 березня 2016 р.





         о





                               Веснонька-весна усім радість принесла.

Усім велике вітання і привіт!!! Сьогодні чудовий весняний день, чудо-день. Зранку сніг, вітер -

справжня зима, а за годину сонечко та лагідний вітерець.  До теплого сонечка потягнулися не

тільки ранні весняні квіточки, але й вербові "котики" зацвіли на радість бджолам ...

А ще прилетіли лелеки з привітом із далеких країв, принесли весну на своїх крилах, та радість

від зустрічі із рідною домівкою-гніздом. І ми привітаймо один одного, радіймо кожному

дню та побажаймо кожному радості і добра.    

четвер, 10 березня 2016 р.

       

                                 Справжній син України


                     Найвидатніший український поет, слава української літератури Тарас Григорович Шевченко – справжній син своєї Батьківщини. Він надзвичайно любив свою рідну Україну, усе життя мріяв про її свободу та незалежність, усіма силами прагнув внести свій вклад у справу боротьби за її свободу.
Кожного дня ми ставимо собi питання: для чого я живу, який слiд залишиться пiсля мене? Хтось мрiє про славу i почестi, а iнший хоче спокiйного життя та тихоï старостi. Цiкаво, чи думав Тарас Шевченко, що стане своєрiдним символом украïнськоï нацiï, залишиться у пам'ятi нащадкiв бiльше нiж поетом - втiленням гiдностi, духу, совiстi? Напевно, нi. Просто жив, просто боровся, просто говорив те, про що думав, не зраджував iнших i, що головне, самого себе.Тому через його твори у нас формується свiтосприймання загальнолюдських цiнностей, бо центральнi образи поезiй - любов, iстина, воля, добро, батькiвщина. 

Шевченкові не було байдуже до того, чи буде він жити в Україні, чи ні, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть, - все це для того, щоб наголосити: 

                        Та не однаково мені,
                        Як Україну злії люде
                        Присплять, лукаві, і в огні
                        Її, окраденую збудять...